Географічне положення
Дніпропетровська область
розташована на південному сході Україні, на лівому і правому берегах Дніпра, в
межах давньої Східно-Європейської платформи. Її територія складає 31 914 км2
(5,3% території України, друге місце в країні). Найбільша протяжність із заходу
на схід - 300 км,з півдня на північ - 190 км. На півночі вона межує з
Полтавською і Харківською, на заході - з Кіровоградською і Миколаївською, на
півдні - з Херсонською і Запорізькою, на сході - з Донецькою областями.
Географічне положення
Дніпропетровської області
Рельеф
Поверхня
Дніпропетровської області являє собою хвилясту рівнину заввишки 100-200 м.
Північно-західна частина зайнята Придніпровською височиною, яка поступово
знижується у південно-східному напрямку та обривається до Дніпра крутим
уступом. На півдні височина поступово переходить у Причорноморську низовину. На
півночі на сході області простягається Придніпровська низовина, на крайньому
південному сході - відроги Приазовської височини.
Форми рельєфу
Дніпропетровської області. Блок-діаграма
Природа і клімат
Клімат -
помірно-континентальний. Середня температура: зимова - -5 -6оС, літня - +22
+23оС. Середньорічна кількість опадів 400-490 мм, переважають вітри
північно-східного і східного напрямів. При сильних вітрах під час посухи не
рідко виникаютьзапорошені бурі. Дніпропетровська область лежить в межах
лісостепової і степової фізико-географічних областей. Ліси займають менше 3,9%
її території. Серед грунтів переважають родючі чорноземи. Основна водна артерія
- річка Дніпро. Інші великі, протікаючі по території області річки - Самара,
Орель, Базавлук, Інгулець, Саксагань.
Кліматична карта
Дніпропетровської області
Середня місячна
температура повітря у липні
Середня місячна
температура повітря у січні
Рослинний світ Дніпропетровської
області налічує близько 1 730 видів, тваринний - понад 7 500 видів. Площа її
114 природно-заповідних об'єктів складає близько 26 тис. га. До середини ХХ
століття великий вплив на формування клімату і розподіл господарства регіону
робили Дніпровські плавні, затоплені в результаті будівництва Каховського
водосховища (див. розділ «Дніпровські плавні»).
Карта рослинності
Дніпропетровської області
Корисні копалини
На Дніпропетровщині
добувається 39 видів мінеральної сировини, серед яких найбільше значення мають
залізна руда (Криворізький басейн), марганець (Нікопольський басейн), кам'яне
вугілля (Західний Донбас), а також родовища рідкісних і кольорових металів,
будівельних матеріалів і так далі.
Корисні копалини
Дніпропетровської області
- природний газ
- каолін
У другій половині ХХ ст.
в області були розвідані родовища титану, рутило-ільменітових руд, цирконію,
нікелю, кобальту. На території Широківського району були виявлені боксити. На
Криворіжжі добуваються вапняки, а на Нікопольському, Бородаєвькому,
Кудашівському родовищах - граніт. У Дніпропетровській області знаходиться єдине
в Україні родовище талько-магнезитів, введення якого в експлуатацію зможе на
60-70% забезпечити потреби країни у вогнетривкій сировині. 15 розвіданих на її
території родовищ мінеральних вод здатні повністю забезпечити потреби населення
в лікувальних, лікувально-столових і столових мінеральних водах. В межах
Сурської, Чортомлицької (Нікопольський район), Верхівцевської структур та
Криворізького басейну є потенційні ресурси золота, молібдену і вольфраму.
Карта грунтів Дніпропетровської
області
Населення
На 1 червня 2011 року
чисельність населення Дніпропетровської області складала 3 млн. 327 тис.
чоловік (друге місце в Україні після Донецької області). Більшість жителів
Дніпропетровщини (більше 84%) мешкають в містах. Доля сільського населення
складає менш 16%. Середня щільність населення - 115 чоловік на 1км2. У нашій
області мешкають представники більше 80 національностей, серед яких найбільш
численними є українці (72%) і росіяни (23%). Близько 54% населения області
складають жінки.
Адміністративно-територіальний
устрій Дніпропетровської області
Промисловість
Головними промисловими
галузями Дніпропетровщини є металургія, машинобудування, коксо-хімічна
промисловість.
Випуск основних видів
продукції хімічної промисловості у загальному обсязі України (перше десятиріччя
ХХІ ст.)
Структура експорту
товарів Дніпропетровської області (у першому десятиріччі ХХІ ст.): прокат
чорних металів - 29,3%, труб сталевих - 11,7%, залізо, сталь в зливках - 14%,
руди - 2,3% , феросплави - 7,3%, чавун - 4,4%, засоби транспорту - 3,9%,
продукція хімічної промисловості - 3,2%, жири та олії - 2,3%, шини - 2,1%,
машини та устаткування - 2,1%, інші товари - 10,2%.
Структура експорту
товарів Дніпропетровської області
(перше десятиріччя ХХІ
ст.)
На початку ХХІ ст. у
нашій області добувалося 100% марганцевої товарної руди, 81,9% - залізної руди,
75,4% труб, 36,4% металопрокату, 34,2% чавуну, 32,1% стали, 25,8% коксу, 57%
феросплавів від загального об'єму по Україні. Дніпропетровщина - один зі
світових центрів ракетно-космічного будівництва. ВО «Південний машинобудівний
завод» (м. Дніпропетровськ) випускає ракети-носії «Зеніт», космічні апарати і
модулі, які не мають аналогів у світовій практиці. В останні десятиліття в
області освоєний випуск тролейбусів, трамваїв, універсальних тракторів нового
покоління, комбайнів, вітрогенераторів, устаткування для харчової промисловості
і так далі.
Металургійний комплекс
Дніпропетровської області та південно-східних областей України
Найважливішими завданнями
промислових підприємств області є модернізація виробництва і впровадження нових
енергозберігаючих технологій.
Аграрний сектор
У аграрному секторі
переважає зернове господарство (виробництво пшениці, кукурудзи), овочівництво і
баштанництво, молочно-м'ясне скотарство, свинарство, птахівництво.
Структура сільського
господарства області складає: рослинництво - 67%, тваринництво - 33%.
Склад
сільськогосподарських угідь Дніпропетровської області
Прогнозовані зміни
клімату можуть сприяти розвитку вирощування в області нових, передусім, більш
теплолюбивих культур. В той же час, зменшення кількості опадів, посухи,які
почастішали останнім часом, суховії, «чорні» бурі приводитимуть до самих
негативних наслідків. У зв'язку з цим дуже актуальним завданням в найближчому
майбутньому може стати збереження в краї усіх існуючих лісозахисних і
полезахисних смуг, а також збільшення площі зелених насаджень.
Транспорт і шляхи
сполучення
Ще в давні часи, за
свідченням археологів, в районі нинішнього с. Капулівка (Нікопольський район)
знаходився найбільший на Дніпрі торговий порт, а територію сучасної
Дніпропетровщини перетинали численні торгові та транзитні шляхи, які зв'язували
держави Середземномор'я з країнами Сходу (див. статтю «Скіфська торгівля»). У
V-VIII ст. через неї проходив «шлях з варяг у греки», а в пізніші часи -
Грецький і Соляний шляхи. У 1884 р. була введена в експлуатацію I лінія
Катерининської (нині - Придніпровська) залізниці, яка з'єднала Катеринослав з
Донецьким кам'яновугільним і Криворізьким залізорудним басейнами. У 1903-1904
рр. II лінія Катерининської залізниці з'єднала Олександрівськ (нині -
Запоріжжя), Нікополь і Кривий Ріг. Інтенсивне будівництво доріг з твердим
покриттям розгорнулося в Катеринославській губернії після 1911 р. (див. статтю
«Повернення Осипа Шора»). У 1933 р. було засновано Дніпропетровське
авіапідприємство.
Шляхи сполучення
Дніпропетровської області
Нині на Дніпропетровщині
добре розвинена система автомобільних шляхів. Придніпровська магістраль виконує
25% залізничних перевезень України в межах 8 областей і Автономної Республіки
Крим. Експлуатаційна довжина залізничної колії складає 3 251 км, в т.ч. електрифікованих
ліній - 1 896 км, на тязі тепловоза - 1 356 км. В області діють 3 аеропорти, в
т.ч. 2 - міжнародних (у Дніпропетровську та Кривому Розі).
Судна типу «річка-море»
забезпечують прямі міжнародні перевезення вантажів з портів придніпровських міст
з виходом в Чорне море.
Акваторія Каховського
водосховища у південній частині
Дніпропетровської області
(Нікопольський район)
У Дніпропетровську,
Кривому Розі, Дніпродзержинську здійснюються перевезення пасажирів міським
електротранспортом (тролейбуси, трамваї). Крім того, в Кривому Розі діє
швидкісний трамвай, а в Дніпропетровську - метрополітен (3-й в Україні після
Київського і Харківського).
Навколо ряду міст
(Дніпропетровськ, Нікополь) ведеться будівництво об'їзних доріг, покликаних
істотно понизити на них екологічне навантаження.
Перспективи розвитку
Вигідне географічне
положення, наявність потужної сировинної бази і розвиненої системи шляхів
сполучення, високий професійний і науковий рівень підготовки працездатного
населення, величезний потенціал унікальних виробництв, які не мають аналогів в
країні, можуть в найближчому майбутньому сприяти посиленню позицій
Дніпропетровщини на загальнодержавному рівні і залученню додаткового об'єму
іноземних інвестицій.
Багата і унікальна
історія нашого краю, наявність значної кількості археологічних і архітектурних
пам'ятників, його сприятливий клімат і мальовничі куточки природи, можуть також
сприяти розвитку в Дніпропетровській області індустрії туризму.
Основні археологічні
пам'ятники Дніпропетровської області
Історія
Заселення території
сучасної Дніпропетровської області людиною почалося ще у часи палеоліту
(близько 100 000 років тому). Про це свідчать численні стоянки первісних
мисливців і рибалок, а також їх знаряддя праці, виявлені археологами у
Верхньодніпровському, Дніпропетровському, Павлоградському, Петропавлівському,
Солонянському і Нікопольському районах.
У епоху міді-бронзи (ІІІ
- початок І тисячоліть до н.е.) на Дніпропетровщині існували поселення і
виникли курганні поховання ямної, катокомбної, зрубної та інших археологічних
культур (див. статті «Скіфські легенди», «Катакомбники розводили
овець-велетнів», «Нейрохірурги бронзового віку»). У 1948 р. під час розкопок
кургану Сторожова Могила (біля Дніпропетровська) були виявлені залишки старого
в Східній Європі двоколісного воза. До цього періоду (ямної культури)
відносяться і знахідки прадавніх слідів металургійного виробництва.
У VIII-IV ст. до н.е.
землі Дніпропетровщини входили до складу Великої Скіфії - давньої держави
воїнів-кочівників, яка досягла найвищої могутності у часи правління царя Атея
(див. статті «Скіфи: походження і релігія» і «Скіфське військо»). Саме на
території сучасного Нікопольського району, на думку абсолютної більшості
істориків та археологів, знаходилась яскраво і барвисто описана Геродотом
країна Геррос. На користь цієї гіпотези красномовно свідчать розкопки в
околицях села Чкалово і міста Орджонікідзе найбагатших за всю історію
археологічних досліджень скіфських царських курганів - Чортомлик і Товста
Могила (див. статті «Скіфський курган Чортомлик» і «Скіфські кургани»).
Виявлені в них безцінні витвори давнього мистецтва (Чортомликська амфора і
Золота пектораль) нині прикрашають найбільші музеї Росії та України. У
Дніпропетровській області також знаходиться найвищий в усій степовій Євразії
курган - Нечаєва Могила (Нікопольський район).
Чортомлицька амфора
В записах Геродота та
інших античних істориків містяться згадки про те, що землі придніпровських
скіфів були розділені на номи (від давньогрецького nomos - адміністративні
одиниці, які відповідають округам).
У III-V ст. нашої ери
Дніпропетровщину населяли племена давньослов'янської черняхівської культури. У
VI-VIII ст. на берегах Дніпра виникли перші поселення літописних слов’ян. У час
середньовіччя землі сучасної Дніпропетровської області служили місцем мешкання
різних кочових племен і носили назву Половецький степ. Після спустошення,
викликаного монголо-татарським нашестям, Половецький степ на декілька століть
перетворився на «Дике поле».
Руські князівства у XII ст.
У ХІІ-ХІІІ ст. північна
частина нинішньої Дніпропетровської області (Царичанський район) входила до
складу Переяславського князівства. У XIV ст. ці землі увійшли до складу
Великого князівства Литовського.
У XVI-XVIII ст. більша
частина сучасної Дніпропетровської області входила до складу Кодацької та
Самарської паланок (округів) Області Війська Запорозького (див. розділ
«Козацька доба»). У цей період на її землях (на території Нікопольського району
і м. Нікополя) існувало 5 з 7 Запорозьких Січей.



Печатки Кодацької, Самарської та Орельської паланок
Карта Запорозьких Січей
У 1775 р. в ході
розпочатої Григорієм Потьомкіним адміністративно-територіальної реформи землі
Кодацької та Самарської паланок увійшли до складу Дніпровської провінції, а
адміністративним центром її на короткий час стало місто Покровськ (нині - село
Покровське Нікопольського району). У 1776 р. Дніпровська провінція була
перейменована в Слов'янську і до її складу увійшли 3 повіти - Слов'янський,
Інгульський та Саксаганський (див. статтю «Григорій Потьомкін і реформи в
«нових» землях»).
Герб Катеринославської
губернії
У 1783 р. Азовська і
Новоросійська губернії Були об'єднані у величезне Катеринославське намісництво.
У 1796 р. воно було перетворене в Новоросійську губернію, землі якої в 1802 р.
були розділені на 3 губернії- Катеринославську, Херсонську (Таврійську) і
Миколаївську. До 1921 р. до складу Катеринославської губернії входили території
більшої частини сучасних Дніпропетровської, Запорізької, Донецької та
Луганської областей України, а також Ростовської області нинішньої Російської
Федерації. Лише у 1887 р. з неї до складу Області Війська Донського були
виділені Таганрозьке градоначаліє та частина Ростовського повіту. Період кінця
XVIII-початку XIX ст. характеризується інтенсивним освоєнням і заселенням
нашого краю (див. статтю «Микитинська митниця»). У кінці XIX ст.
Катеринославська губернія стала основним металургійним центром Російської
імперії (див. статтю «Випробування кризою»).
Карта Катеринославської
губернії
У 1917-1918 рр. територія
нинішньої Дніпропетровської області входила до складу Донецько-Криворізької
республіки (ДКР), яка мала власний герб, прапор і збройні сили (близько 15 000
чоловік).
У 1923-1925 рр.
Катеринославська губернія була розділена на 7 округів, у тому числі -
Катеринославський (з 1926 р. Дніпропетровський), Павлоградський і Криворізький.
27 лютого 1932 р. на базі 5 округів була створена Дніпропетровська область. У
1938-1939 рр. частина її території увійшла до складу новостворених Запорізької,
Миколаївської і Кіровоградської областей.
Немає коментарів:
Дописати коментар